Бактерії

Бактерії

     Бактерії (від грецького bakterion — паличка), група мікроскопічних переважно одноклітинних організмів. Володіють клітинною стінкою, але не мають чітко оформленого ядра. Розмножуються діленням. За формою кліток бактерії можуть бути кулевидними (коки), паличковидними (бацили, клостридїї, псевдомонади), звитими (вібріони, спірили, спірохети); діаметр 0,1—10 мкм, довжина 1—20 мкм, а нитчастих багатоклітинних бактерій — 50—100 мкм. Багато з них рухливі, мають жгутики. Велика частина бактерій живе за рахунок неорганічного джерела вуглецю. Здатні зростати як у присутності атмосферного кисню (аероби), так і при його відсутності (анаероби). Беруть участь в круговороті речовин в природі, формуванні структури і родючості ґрунтів, в утворенні і руйнуванні корисних копалини. Використовують в харчовій, мікробіологічній, хімічній, гірській та інших галузях промисловості, для очищення стічних вод і руйнування відходів сільськогосподарського і промислового виробництва. Патогенні (хвороботворні) бактерії — збудники хвороб рослин, тварин і людини.

Класифікація бактерій

  • Бактерії молочнокислого бродіння (гетеротрофні сапротрофи). Позитивне значення: приготування молочнокислих продуктів (сир, кисле молоко, масло, сметана), силосування кормів, закваска капусти, засолка огірків і помідорів. Негативне значення: псування продуктів.
  •  Бактерії оцтовокислого бродіння (гетеротрофні сапротрофи). Позитивне значення: окислення спирту в оцетову кислоту, яка застосовується для маринування, консервації плодів і овочів. Негативне: псування продуктів.
  • Бактерії гнильні (гетеротрофні сапротрофи). Позитивне значення: санітарна роль — мінералізація органічних залишків. Негативне значення: псування продуктів; щоб уникнути гниття застосовують сушку, соління, маринування, стерилізацію, пастеризацію, за-цукрювання.
  •  Бактерії хвороботворні (гетеротрофні паразити). Викликають інфекційні захворювання людини, тварин. Для боротьби з ними застосовують антибіотики, бактеріофаги, щеплення, а також організовують профілактичну роботу по ліквідації очагів зараження, загартовують організм, дотримуються правил санітарії та гігієни організму.
  •  Бактерії клубенькові (гетеротрофні симбіонти). Клубенькові бактерії потрапляють в коріння бобових рослин (конюшина, люпин, люцерна та ін.) і вступають з ними в симбіоз. В результаті на корінні утворюються пухлини — бульби, заповнені бактеріями, які з атмосферного азоту синтезують азотисті з'єднання, доступні як рослині-господареві, так і іншим рослинам. Це природне збагачення ґрунту азотними добривами враховується при складанні польових сівозмін, куди обов'язково включають бобові рослини.